Від любові до…

Епоха помирає тільки тоді, коли відходять у минуле її символи. Можна не погоджуватися з цим постулатом, але без живих символів будь-яке явище перетворюється із процесу на факт історії. Із дійства – на фарс. Нині я буду ділитися думками про Йосипа Кобзона, одного із символів соціалізму, постсоціалізму та посткомунізму, одному ізЧитати далі…

Від “Фараметликів” до “дьоньдят”, або Різдво Кузана

Я не бачив Кузана в Ірпені 1995-го. Ще ’го там не було. В Ірпені 1997-го вже був міт про Василя. Бачив образ, але не цікавився тінню. Тепер знаю тінь, яка набула обрисів образу, і чую образ, який розкидає власну тінь.  Це не буде традиційний огляд літературної творчости. Це буде спробаЧитати далі…

Василь Кузан про математику, спецслужби, інтимну лірику… та «фийсу у пличі»

Василь КУЗАН – людина добре відома далеко за межами Закарпаття. Поет-романтик і в той же час реаліст, автор багатьох поетичних збірок та прозових видань, пісняр, журналіст,  лауреат Міжнародного конкурсу «Гранослов», премії імені Ф. Потушняка сьогодні у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» під час «Недільних бесід» поділився з читачами найбільш сокровенним – думкамиЧитати далі…

Розсипалось Сонце на тисячу лез …

СТАТТІ ВАСИЛЯ КУЗАНА Оце знаєш чоловіка сто років, зустрічаєшся з ним раз на 4-6 місяців, слідкуєш за його творчістю, лайкаєш фотки, пишеш коменти, перечитуєш книги… Оце зустрінеш його на миколаївській толоці, на київському арсеналі чи львівському форумі… Оце ковтнеш бухельця, перекинешся кількома фразами і далі, далі, далі… Бо життя спонукаєЧитати далі…